Чи Америка дійсно скуповує все, щоб утриматися на плаву? Розбираємось, чи AI – фінансова бульбашка!
Іноді складається враження, що світ ось-ось перевернеться, а ти стоїш посеред цього хаосу, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Саме таке відчуття виникло в мене, коли я побачила новину: Майкл Б’юрі, той самий провидець кризи 2008 року, зробив ставку проти цілої індустрії. І не якоїсь там дрібниці, а всієї AI-індустрії! Коли такий стратег б’є на сполох, мимоволі думаєш: “Чи не надувається чергова фінансова бульбашка, яка от-от лусне?”
Замислившись над цим, я згадала старий добрий український борщ. Здавалося б, звичайні продукти, але якщо знати секретний рецепт, додати душу та правильні спеції, вийде шедевр. Так само і з технологіями. AI – це та сама “нова інновація”, про яку всі говорять. Але чи справді за шаленою ціною стоїть щось реальне, чи це просто “хайп”, який ось-ось розвіється?
Саме тому я вирішила зануритися в цю тему, розплутати ці лабіринти цифр, прогнозів та, звичайно, розповісти вам про це, ніби ми сидимо за горнятком кави, обговорюючи найцікавіші історії з світу технологій. Готові? Тоді поїхали!
Майкл Б’юрі: провидець чи просто скептик?
Давайте познайомимося з нашим головним “героєм” – Майклом Б’юрі. Його ім’я стало синонімом передбачення. Згадайте 2008 рік, коли американський ринок нерухомості здавався непорушним, а банки стояли на порозі краху, він це передбачив. Він наважився піти проти всіх, зробивши величезний “шорт” на іпотечному ринку. І, як ми знаємо, він виявився правим. Про нього навіть зняли фільм “Гра на пониження” [The Big Short].
І ось тепер цей самий Майкл Б’юрі прицільно дивиться на AI-індустрію і каже: “Це бульба!” Це якби ваш надійний сусід, який завжди знає, коли буде дощ, раптом сказав, що завтра гримить серед ясного неба. Природно, це спонукає до роздумів.
Однак, інколи навіть найрозумніші люди можуть помилятися або просто бачити ситуацію раніше за інших. Згадайте, як Майкл Б’юрі був занадто раннім у своєму прогнозі щодо кризи 2008 року. Він заробив величезні гроші, але його “гра” була задовго до самого краху. Це як посадити зернятка навесні та чекати врожаю вже влітку.
Цікаво знати: Чи є у вас знайомі, які завжди “знають наперед”? Здається, вони бачать те, чого не бачать інші. Це одна з рис, яка робить людей одночасно захопливими та трохи загадковими.
Що таке “бульба” насправді? Розбираємось з AI (і трохи з котиками!)
Перш ніж зануритися у світ цифр та прогнозів, давайте з’ясуємо, що ж таке ця “економічна бульбашка”. Я не експерт з економіки, тому вирішила запитати у того, хто знає все – у ChatGPT. І знаєте, він мене не підвів!
Отже, економічна бульбашка, за поясненням AI, це коли ціна активу (чи то нерухомість, акції чи криптовалюта) стрімко зростає, виходячи далеко за межі його справжньої, стабільної вартості. Основні причини? Надмірний попит, спекуляції та, звісно, “хайп” – цей незмінний супутник усіх нових технологій.
AI навіть розклав бульбашку на етапи:
- Витіснення (Displacement): З’являється щось нове, інноваційне, що привертає увагу. Тут все очевидно – це AI.
- Бум (Boom): Ціни починають стрімко зростати, бо все більше інвесторів прагнуть “вскочити в поїзд”. Наприклад, графік акцій Nvidia за останні 5 років. Неважко помітити, що ціни зросли стрімко.
- Ейфорія (Euphoria): Спекуляції та жадібність стають домінантами. Ціни повністю відриваються від реальності, від справжніх показників. Можливо, ми зараз на цьому етапі? Чи вже минули його? Ще не знаю, але збережемо цю думку.
- Прибутки (Profit Taking): Найкмітливіші інвестори починають продавати, фіксуючи прибуток. Можливо, і це вже відбувається.
- Паніка (Panic): Ціни обвалюються, бо всі намагаються втекти. Цього етапу ми точно ще не досягли. Навпаки, найбільші компанії світу (“Магічна сімка”) тримаються на піку, підтримуючи всю економіку США.
Важливо пам’ятати, що бульбашки бувають різними. Деякі лускають, залишаючи після себе руїни, як Велика депресія 1929 року. Це сталося через надмірне використання кредитів, коли інфраструктури практично не було. А деякі бульбашки – це просто неправильний час.
Чудовий приклад – пухир бульбашки інтернету наприкінці 90-х. Тоді проклали тонни оптоволокна, передбачаючи стрімкий розвиток мережі. І знаєте що? Вони були праві! Сьогодні інтернет – одна з найважливіших речей у світі. Але тоді, в 90-х, більшість цього оптоволокна залишалося невикористаним. Було занадто багато інфраструктури для попиту, який ще не настав. Запам’ятаємо це, коли говоритимемо про AI.
Заливка інвестицій: чи вистачить води для борошна?
Давайте на хвилинку уявимо нашу AI-сферу як величезну кухню, де готують найсмачніший борщ. Спочатку потрібні інгредієнти, а потім – техніка. Зараз весь світ вкладає шалені гроші саме в “техніку”.
Bank of America прогнозує, що витрати на гіпермасштабні хмарні сервіси зростуть на 67% у 2025 році, а потім ще на 31% у 2026-му. Загальна сума сягне… 611 мільярдів доларів! А McKinsey каже, що до 2030 року дата-центрам знадобиться 6,7 трильйона доларів, щоб покрити попит на обчислювальну потужність.
Це просто астрономічні суми! Ми говоримо про дата-центри, електроенергію, чіпи. І, що найцікавіше, ці статті стверджують, що навіть ці інвестиції можуть не встигати за потребами.
Але тут є два рівні попиту:
- Провайдери інтуїції (Inference Providers): Це ті, хто створює моделі – Gemini, ChatGPT, Anthropic Claude тощо. Вони “жадібно” поглинають обчислювальну потужність.
- Споживачі інтуїції: Це ми з вами, звичайні користувачі, та великі корпорації, які реально використовують ці моделі, побудовані на всій цій величезній інфраструктурі.
І саме від цього другого рівня залежить, чи справді це бульбашка, чи ні.
ChatGPT: більше, ніж просто “побалакати”?
Коли ми говоримо про AI, перше, що спадає на думку, – це ChatGPT. Це вже стало дієсловом: “Чи ти вже це, як його… загптчив?” Давайте подивимось на його зростання:
- Листопад 2022: 1 мільйон користувачів на тиждень.
- Рік потому: 100 мільйонів користувачів на тиждень.
- Жовтень 2025: Майже 800 мільйонів користувачів на тиждень, і плани досягти мільярда до кінця року!
І це не просто “подивився і пішов”. Сотні мільйонів людей платять за преміум-версії. Здається, тут попит є, чи не так? Особливо тому, що OpenAI здебільшого орієнтований на звичайних користувачів.
А тепер згадаємо Anthropic. Вони зростають так само швидко, але іншим шляхом. Їхня основна виручка – це бізнес-клієнти, які використовують їхні моделі через API. Хоча у них є і споживчий бізнес, він менший.
- Початок 2025: менш ніж за два роки після запуску, річна виручка Anthropic сягнула приблизно 1 мільярд доларів.
- Серпень 2025: всього за 8 місяців! – річна виручка перевищила 5 мільярдів доларів.
Це одна з найшвидших траєкторій зростання в історії технологічних компаній. Це не просто цифри, це реальні компанії, які платять реальні гроші за реальні послуги.
AI в житті: більше, ніж просто “спробувати”
Нещодавно вийшов звіт від Menlo Ventures, дуже відомої венчурної компанії. Вони досліджували “Стан споживчого AI” у 2025 році. І ось що виявилося:
- Понад половина дорослих американців (61%) використовували AI хоча б раз за останні шість місяців. Ну, це ще не показник, багато хто просто “спробував, бо чув”.
- Але найцікавіше: Майже кожен п’ятий (20%) користується AI щодня! І це всього за 2,5 роки з моменту появи генеративного AI.
(Уявіть тут яскраву інфографіку про використання AI)
А що з бізнесом? Тут трохи повільніше. McKinsey каже, що більшість компаній ще на стадії експериментів чи пілотних проєктів. Майже дві третини не почали масштабувати AI на все підприємство. Це як з нашим борщем: поки одні його їдять щодня, інші тільки пробують, чи смакує капуста.
Чому так? Компанії намагаються зрозуміти, як зробити AI безпечним, надійним і інтегрованим у робочі процеси. Отож, на корпоративному рівні – ще зарано.
Питання до вас: А ви самі як? Користуєтесь AI щодня? Для роботи, для розваг, чи це поки що просто цікава іграшка? Поділіться досвідом у коментарях!
Міфи та реальність: чи справді AI “з’їдає” гроші?
Часто чуємо: “AI – це дорого”, “AI – це складно”. Але давайте розберемося, чи справді ці інвестиції дають результат?
Макс Вайнбах, посилаючись на звіт JP Morgan, вивів цікаву формулу: щоб отримати 10% прибутку від інвестицій в AI до 2030 року, кожному власнику iPhone довелося б платити близько 34,72 долара на місяць.
Уявіть собі: Люди платять від 400 до 1500 доларів за свої телефони. Чи готові вони віддати ще 35 доларів на місяць за цінність, яку їм дає AI? Питання відкрите, але цікаве.
Але, загалом, попит є. І це лише за три роки після того, як ChatGPT змінив світ.
НЕРЕАЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ: Коли Nvidia інвестує в тих, хто купує її чіпи!
А ось тут найцікавіше. Bloomberg News створив інфографіку, яка показує, як великі AI-компанії буквально “обіймаються” і “діляться” грошима. Це як гігантський котел, де всі смажать один одного.
- Nvidia – це монстр, король чіпів. Майже всі купують їхні чіпи.
- Дата-центри та “нео-хмари” (наприклад, Oracle, Coreweave) купують чіпи Nvidia і здають їх в оренду іншим компаніям.
- Найдивніше: Nvidia не тільки продає чіпи Coreweave, але й інвестує в них! Тобто, Nvidia дає Coreweave 100 мільярдів доларів, а 80 з них Coreweave одразу ж повертає Nvidia, купуючи її чіпи. І Nvidia ще й отримує частку в компанії! Звучить як гра в “монстр-прибуток”.
- Microsoft та OpenAI купують послуги у Coreweave.
- Nvidia також інвестує в OpenAI і купує чіпи безпосередньо у них.
- Те ж саме з Mistral, Figure AI, Grok, Nebius. Nvidia дає їм гроші, вони купують чіпи.
Питання на мільйон: Чи створюють ці взаємні інвестиції й продажі справжню нову цінність, чи це просто “перетасовка” грошей? Це як на ярмарку: купив свиню, продав другу, він тобі продав корову. Хтось заробив, але чи стало продуктів більше?
Бульба чи паросток? Розбираємо минуле, щоб зрозуміти майбутнє.
Давайте повернемося до етапів бульбашки:
- Витіснення: AI – це справді прорив.
- Бум: Акції Nvidia та інших гігантів зростають.
- Ейфорія/Спекуляції: Чи ми тут? Можливо.
- Прибутки/Продажі: Майкл Б’юрі шортить, SoftBank продав усі свої акції Nvidia (майже 6 млрд доларів!), але інвестував 30 млрд у OpenAI. Вони не відмовляються від AI, просто переключаються з “заліза” на “моделі”.
Тут варто згадати історію. SoftBank мав 5% акцій Nvidia у 2019 році. Якби вони їх не продали, зараз ці акції коштували б понад 150 мільярдів доларів. Така втрачена вигода… Я б теж плакала на плечі CEO Nvidia!
Що ж каже Майкл Б’юрі?
Його головний аргумент: компанії, які купують чіпи Nvidia, завищують термін їхньої корисної служби. Nvidia каже, що чіпи можуть прослужити 6-8 років, а Б’юрі вважає, що реально – 3-4 роки.
Чому це важливо? Уявіть, ви купили чіп за 10 доларів. Якщо він служить 5 років і приносить по 2 долари прибутку на рік, ви виходите в нуль (10 доларів витрат, 10 доларів прибутку). Але якщо він служить 8 років, ви вже в плюсі (10 доларів витрат, 16 доларів прибутку). Це називається амортизація.
Але чи справді чіпи так швидко старіють? Google використовує свої 7-8-річні AI-чіпи TPU зі 100% завантаженням. Чіпи A100, продані у 2020 році, досі працюють. А H100, ймовірно, не вийдуть з ладу до 2027 року.
Головне: Попиту настільки багато, що навіть старі покоління чіпів працюють на межі. Не вистачає потужностей, щоб їх виробити та встановити.
І найголовніше: ЕЛЕКТРИКА!
Навіть якщо у нас буде мільярд чіпів, без електроенергії вони – просто шматок кремнію.
Сатья Наделла, CEO Microsoft, прямо заявив: проблема не в надлишку обчислювальної потужності, а в браку електроенергії для живлення всіх цих GPUs. У них є чіпи, які просто стоять у сховищах, бо їм ніде підключитися! Це окрема тема для величезної статті (чи навіть фільму!).
Підсумовуючи: чи вартий борщ тих зусиль?
Отже, що ми маємо?
- Найбільше будівництво інфраструктури в історії людства.
- Величезний попит на AI від споживачів (і це лише початок).
- Попит від бізнесу, який ще повільно впроваджується, але він є.
- AI – найважливіша технологія, яку коли-небудь створило людство. Це не просто “бульба” – це паросток. Пам’ятайте, цей AI, яким він є зараз, – найгірший AI, який ми коли-небудь побачимо, тому що він буде тільки покращуватися.
- І інфраструктура, яка будується, – це не лише для сьогоднішньої цінності AI, але й для майбутньої. Ми ще не говорили про роботів, про “втілений” AI!
Історія бульбашок показує нам два шляхи:
- Бульбашки без реальної інфраструктури, які призводять до катастрофи (як 1929 рік).
- Бульбашки інфраструктури, де просто був неправильний час (залізниця, інтернет, .com-бульбашка).
Ми, здається, знаходимося саме в другому типі.
Чи вірю я, що це бульба? Відверто кажучи, ні. Можливостей в AI забагато. Я вірю, що ми випереджаємо нашу здатність впровадити цінність, яку може дати AI. Але попит – він тут. Чи це споживче використання, чи пошук ліків від усіх хвороб, створення нових матеріалів, роботи – можливості безмежні!
Можливо, будуть короткострокові падіння, але загалом, це майбутнє. AI тут, і вся ця інфраструктура буде вартувати кожного вкладеного долара.
Що далі? Продовжуємо спостерігати, вчитися і, найголовніше, – використовувати AI для своєї користі! Не бійтеся експериментувати, читати, дивитися. Бо поки ви сумніваєтеся, хтось інший вже будує власну “AI-компанію” або хоча б “загптчив” собі купу корисних рішень.
Підсумовуючи все вище сказане, AI-індустрія переживає не просто бум, а справжній інфраструктурний будівельний бум. Майкл Б’юрі, як і завжди, виступає як скептик, але історія показує, що технологічні бульбашки, які базуються на реальній інфраструктурі та потенціалі, зрештою виявляються не бульбашками, а плацдармом для майбутнього. Головне – не дати собі втонути в хайпі, а знайти ті точки, де AI дійсно приносить цінність.
Заклик до дії: Не залишайтеся осторонь! Почніть вивчати AI вже сьогодні. Завантажте наш безкоштовний ebook “100 практичних прикладів використання AI”, щоб зрозуміти, як ця технологія може змінити ваше життя та роботу. Посилання – в описі!
А що думаєте ви? Напишіть у коментарях!
