Чи стануть машини нашими замінниками? Розмова з Рідом Гофманом про майбутнє, де ШІ – це не просто код, а й новий друг, колега і навіть… помічник у приготуванні борщу!
Нещодавно я пила каву з другом, який займається розробкою. Він важко зітхнув і сказав: “Ліло, боюся, що наші діти, можливо, стануть “перманентним андеркласом”. Його слова зачепили мене. “Андерклас”? Через ЗІ (Загальний Інтелект)? Звучить як сценарій з голлівудського блокбастера, проте почути це від людини, яка щодня створює технології, було… тривожно. Звідки такий погляд? Чи дійсно, щойно машини стануть розумнішими за нас, капітал стане єдиним, що матиме значення?
У мене виникла безліч питань, і я знала, до кого звернутися. Рід Гофман, легендарний засновник LinkedIn, венчурний капіталіст і автор бестселера “Superhuman” (або, як мені більше подобається, “Суперавторитет”), – людина, яка бачить майбутнє ще до того, як воно настає. Ми поспілкувалися, і я хочу поділитися з вами цією захопливою розмовою. Перетворимо умовно “сухий” звіт про технології на живу історію, де кожен нюанс, кожна емоція, кожне “а що, якби?” – це цеглинка у фундаменті нашого розуміння.
“Антиутопія чи не зовсім?” – Розвінчуємо міфи про “вічний андерклас”
“А що, якби суспільство, де робітник мав доступ до освітнього агента, а не лише багатії, не було б таким уже й антиутопічним?” – ось про що думав Рід, коли ми заглибилися в тему майбутньої соціальної стратифікації. Його думка проста, але глибока: технології самі по собі не створюють класового розшарування. Вони можуть як посилювати його, так і згладжувати.
Уявіть собі, якби кожного студента, незалежно від його статків, супроводжував персональний репетитор, який знає всі його сильні та слабкі сторони, допомагає розібратися зі складними темами, подібно до репетиторів для заможних. Це – ключик до ширшої соціальної мобільності. Рід переконаний: головне не в тому, чи створюємо ми ШІ, а в тому, яку політичну систему ми будуємо навколо нього. Систему, яка плекатиме гуманістичні цінності, забезпечить можливості для зростання та розвитку, а також географічну мобільність. “Я не переймаюся ШІ як таким, – каже він, – мене більше хвилює те, як ми – люди – його використовуємо”.
Цікаво знати:
Виявляється, ще у 2023 році OpenAI запустила функцію “Learning Mode” (або “Study Mode”, назва може варіюватися), яка допомагає моделі працювати як освітньому агенту, а не просто давати готові відповіді. Це вже крок до персоналізованого навчання!
“Веб для людей чи для роботів?” – Як агенти змінюють інтернет
Ми все більше довіряємо нашим цифровим помічникам – агентам – виконувати завдання в інтернеті від нашого імені. Але веб, який ми створили, досі орієнтований на людські очі. Як зробити його більш “дружнім” до агентів, не втративши при цьому людський вимір?
“Насправді, справа не в тому, щоб зробити сам веб суто “агентським”, – пояснює Рід. – Скоріше, ми будемо свідками появи абсолютно нового каналу комунікації в інтернеті: агенти, що спілкуються між собою, викликають API, взаємодіють із сервісами”. Це вже відбувається! Коли ви просите ШІ підсумувати інформацію з Twitter, уникаючи “забрудненого медіа” (читай: хаосу), ви вже використовуєте таку взаємодію.
Але тут виникає питання: якщо один агент фільтрує весь трафік для вас, чи не занесе він туди свої власні упередження? Це як довірити всю інформацію в руки одного “фільтру”. Чи не отримаємо ми ту ж ехо-камеру, тільки цифрову?
“Упередження є всюди, – спокійно відповідає Рід. – В мене, в тебе, в кожної людини. Шлях до їх подолання – це отримання різних точок зору”. Він порівнює це з науковим методом, де десятки експериментаторів перевіряють результати один одного.
Не робіть те, що я колись робила…
На початку, коли я вперше почала експериментувати з різними ШІ-моделями (ChatGPT, Gemini, Claude), я запитувала кожну з них одне й те саме. Знаєте, що вийшло? Я отримала різні відповіді, які допомогли мені побачити проблему з різних боків. Це як порівнювати три різні борщі: всі вони борщі, але кожен зі своїм смаком і секретним інгредієнтом. Так само і з ШІ, тільки тут це спосіб боротьби з упередженнями.
“Моя пам’ять – твій прибуток?” – Втрачена можливість чи новий формат?
Агенти стають розумнішими, але їхня “пам’ять” – це те, що прив’язує нас до конкретного провайдера. Якщо ви хочете перейти до іншого ШІ-помічника, вам, по суті, доведеться все починати з нуля. Компанії, звісно, не зацікавлені в тому, щоб полегшити вам цей перехід. Навіщо їм віддавати “таємний соус” своєї взаємодії з вами?
“Це природний економічний стимул, – визнає Рід. – Звісно, компанії будуть знаходити раціоналізації: “Наша пам’ять особлива, ми не можемо просто так експортувати наш секретний соус!” Вони можуть вивантажити вам ваш профіль, біографічні дані, резюме наших розмов, але не всю глибину взаємодії”.
Звісно, якщо якась компанія стане домінуючою, уряди можуть почати вимагати більшої портативності. “Але що ви мали на увазі під “портативністю”?” – ось тут і починаються складнощі. Якщо ви домовились про видалення всіх ваших чатів заради приватності, то й “портувати” буде нічого.
На мою думку, конкуренція – це ключ. Коли багато гравців (як OpenAI, Anthropic, Google Gemini), вони змушені боротися за користувача. Тоді питання портативності стає більш актуальним.
Цікаво знати:
“Llama” від Meta – чудовий приклад. Коли компанія розуміє, що відстає, вона може піти на “відкриту війну” з конкурентами, віддавши свої напрацювання у відкритий доступ, щоб стимулювати розвиток екосистеми. Це як “випалена земля” в технологічному світі.
“Запа непогано, але де надійність?” – Погляд на глобальну конкуренцію ШІ
“Гонка ШІ з Китаєм – це гра, яка триває”, – каже Рід. І він погоджується, що ШІ має залишатися американським надбанням, принаймні, в сенсі інтелектуальної власності. Але як обмеження на продаж чіпів Китаю впливає на нас? Чи не робимо ми власну інфраструктуру менш універсальною?
“Головне – це програмне забезпечення, – наголошує Рід. – Сповільнення постачання найсучасніших чіпів для тренування моделей допомагає зберегти нашу перевагу в розробці програмного забезпечення”. Його стратегія цікава: не просто заборонити, а надати чіпи попереднього покоління. Це ускладнює розвиток конкурентних чіпових індустрій.
Але чи не стимулює це Китай інвестувати ще більше у власні розробки? “Так, вони намагатимуться, – визнає він. – І це може бути навіть добре, адже це стимулюватиме появу нових архітектур чіпів. Але в довгостроковій перспективі це дає нам перевагу”.
Український контекст:
Уявіть, що ми змагаємося в найкращому приготуванні борщу (це наше програмне забезпечення) з іншою країною (Китай). Ми можемо обмежити продаж їм найкращих інгредієнтів (найсучасніші чіпи), але якщо ми дамо їм інгредієнти попередніх років, вони зможуть експериментувати, але їм буде складніше досягти тієї ж досконалості, що й нам, поки ми вдосконалюємо свої рецепти.
“Бюджет на майбутнє чи державна власність?” – Інвестиції в “Інтел”
Ідея 10% власності уряду США в Intel викликає багато запитань. Чи це на користь? Рід вважає, що державні інвестиції, які повертаються, – це мудрий хід. Він наводить паралелі з програмою TARP (Troubled Asset Relief Program) у США, яка допомогла стабілізувати фінансову систему.
“Питання в тому, чи потрібен Intel цей капітал, чи це примусовий крок? Чи це націоналізація?” – задається він питанням. Цікаво, що він згадує критику, яка називає це “соціалізмом, маоїзмом”. “Націоналізація – це і є соціалізм, – каже Рід, – але це не єдиний його прояв”.
При цьому він щиро вірить у необхідність повернення виробництва чіпів до США. “Це була помилка – офшорити все десятиліттями”. Однак, йому бракує “компетентності” в цій сфері з боку уряду.
Думка на роздуми:
Якщо уряд США інвестує в Tesla, він би став співвласником. Це здається логічним. Але чи вимагає це від компаній “державного втручання”?
“Економіка ШІ: бізнес-моделі, що змінюють світ”
Вірусний мем про те, як доходи стартапу ростуть, а рахунки за ШІ-інфраструктуру – ще швидше, дуже точно відображає реальність. Чи це чергова “субсидія” від венчурних капіталістів, як це було з Uber на початку?
“Так, це схоже на те”, – погоджується Рід. Nvidia, яка виробляє найпотужніші чіпи, та її програмний продукт CUDA, фактично контролюють ринок. І так, багато компаній зараз працюють на межі собівартості, інвестуючи в майбутнє.
“Це урок з Кремнієвої долини, – пояснює він, – де головне – не сьогоднішній дохід, а дохід у майбутньому. Особливо в мережевих бізнесах”. Це і є “блискавичне масштабування” (blitzscaling), про яке він писав.
Лайфхак від Ріда:
Замість того, щоб зосереджуватися на тому, що “це ніколи не окупиться”, зверніть увагу на те, як компанії будують стратегічну позицію для майбутнього доходу. Це цілком інтелектуальний підхід.
“Біла кров” чи “золотий дощ”? – Майбутнє білих комірців
“Насувається “кривава бійня” для білих комірців за 3-5 років”, – сказав Даріо А. з Anthropic. Його слова стали вірусними. Але чи справді ми стоїмо на порозі такого апокаліпсису?
Рід більш оптимістичний. Він вірить, що ми побачимо нові форми “людського підсилення”. “Так, переходи будуть складними, – визнає він. – Звичайно, професії, що вимагають мінімальної кваліфікації, як-от у сфері обслуговування клієнтів, можуть бути замінені”.
“Одинока людина, яка не використовує ШІ-агентів – це зникаюча професія”, – вважає він. Або, точніше, це буде “людина + ШІ-агенти”, які виконують роботу.
Реальний приклад:
Компанії, що працюють з величезними обсягами даних, де конкуренція висока, будуть наймати тих, хто вміє ефективно використовувати ШІ. Якщо ви просто “довіряєте” ШІ, але не перевіряєте його результати, не застосовуєте до них критичного мислення – ваша роль буде менш цінною.
“Ідеальний друг чи порожнеча?” – ШІ-компаньйони та людські стосунки
Ми вже маємо цифрових двійників, ШІ-компаньйонів, яких створюють Meta, Google, Inflection. Як зробити так, щоб вони доповнювали наші стосунки, а не замінювали їх?
“Завжди знайдуться люди, які оберуть заміну, – каже Рід. – Але це не означає, що технологія погана”. Він порівнює це з автомобілями: хтось вріжеться навмисно, але це не робить машини поганими.
“Іноді, о 11-й вечора, коли тобі самотньо, розмова з компаньйоном – це нормально”, – вважає він. Але тут важлива роль самого ШІ: якщо компаньйон відчуває, що ви говорите про самогубство, він має запропонувати допомогу, порадити звернутися до інших людей.
Партнерство з іншими:
Inflection AI, колись компанія Ріда, створювала свого ШІ-компаньйона Pi. Pi навмисно називав себе “компаньйоном”, а не “найкращим другом”, і заохочував користувачів спілкуватися з реальними людьми. “Можливо, ти сумуєш за своїми друзями? Ти можеш зателефонувати їм зараз”, – казав Pi, нагадуючи про важливість людської взаємодії.
“Екран чи аудіо? Або обидва?” – Діти, ШІ та майбутнє освіти
Батьки стоять перед дилемою: як навчити дітей сучасним технологіям, але водночас обмежити їхнє екранне життя?
“Важливо навчити дітей ШІ-грамотності, – наголошує Рід. – Заборона використання ШІ – це погана ідея”. Він пропонує використовувати ШІ як “навчального агента”. Наприклад, дати йому завдання: “Не давай готову відповідь, а допоможи знайти шлях до неї”.
А ще – усні оцінювання! “Уявіть, ви пишете есе, а потім ШІ ставить вам запитання про нього. Це і є майбутня форма оцінювання”, – каже він. Це перевірить глибину розуміння, а не вміння “хакнути” систему.
Розумний компроміс:
Замість того, щоб обмежуватися екранами, варто використовувати аудіоінтерфейси. Сучасні ШІ можуть взаємодіяти через голос, що зменшує залежність від екранів.
“Чи я надто оптимістичний?” – Коли варто зупинитися?
“Я оптиміст, але це – раціональний оптимізм”, – зізнається Рід. Його віра в майбутнє побудована на аналізі тенденцій, спілкуванні з провідними розробниками. “Що могло б зменшити мій оптимізм? Якби провідні розробки ШІ очолювали Росія чи інші країни з зовсім іншими цінностями”.
Найкращий спосіб запобігти поганому ШІ – це створювати хороший ШІ. “Це як їхати по автостраді, – каже Рід, – не можна їхати зі швидкістю 3 км/год”.
“Дипломатія зі ШІ: хто виграє?” – Майбутнє розробок
OpenAI, яка раніше випустила свої пропрієтарні моделі, тепер переходить до відкритого доступу. Чому? Це частина еволюції.
“Пропрієтарні моделі мають перевагу в питаннях безпеки та узгодженості”, – пояснює Рід. Вони допомагають уникнути використання ШІ для кіберзлочинності чи біотероризму. Відкритий доступ, звісно, несе ризики.
