OpenAI хоче шматок пирога: Чи виправдана нова модель розподілу прибутків? Особистий досвід та критичний аналіз
Нещодавно мені почало здаватися, що навколо штучного інтелекту вирує якась дивна енергія, щось таке, що непередбачувано змінюватиме ландшафт бізнесу. Мій знайомий розробник, який, як то кажуть, “живе кодом”, саме це і відчував. Він поділився зі мною новиною, яка викликала чимало дискусій у нашому професійному колі: OpenAI, компанія, що стоїть за ChatGPT, планує ввести модель, яка передбачає отримання частки прибутку від проектів, реалізованих з використанням їхніх інструментів. Для багатьох це звучало як щось дике: мовляв, використовуєш ШІ-помічника, створюєш щось вартісне, а потім ділишся прибутком. Я особисто дотримувався такої ж думки. Зараз я бачу в цьому складнішу картину.
Давайте розберемося, чи має ця модель під собою підґрунтя, і як вона може вплинути на нас у бізнес-середовищі.
Від “дякую” до “відсоток”: Еволюція взаємодії з ШІ
Я, як бізнес-аналітик з понад 20-річним досвідом, добре пам’ятаю, як з’явився ChatGPT. Спочатку багато хто сприймав його як додатковий інструмент, помічника. Ми платили за підписку, а потім використовували його для різних задач, від генерації ідей до оптимізації тексту. У моїй практиці це стало звичним явищем. Звернутися до ChatGPT, щоб отримати нові ракурси для аналізу, сформулювати тези для презентації – це стало буденністю.
Але реальність така, що коли ажіотаж навколо ШІ поступово спадає, компанії починають думати про монетизацію своїх розробок. Їм потрібно зрозуміти, як повернути інвестиції, яких потребує розробка таких потужних інструментів. Так і виникають моделі, засновані на розподілі вартості, як-от та, що планує впровадити OpenAI.
Чи етичний такий підхід?
Один з прикладів, який активно обговорювався у професійних колах – застосування ШІ в розробці ліків. Припустимо, фармацевтична компанія використовує ChatGPT для аналізу великих обсягів даних, визначення перспективних молекул та проведення симуляцій. У результаті були розроблені ліки, їх було сертифіковано, і компанія отримала мільярдний прибуток. У цьому випадку OpenAI може претендувати на свій відсоток. Це одразу викликало хвилю критики. Це нагадує ситуацію, коли власник інструменту, наприклад, Microsoft Word, вимагає частину від гонорару за бестселер, написаний у їхньому редакторі.
Нотатки про особистий досвід: Коли я вперше почув про таку модель, вона здалася мені дивною. Мені було важко уявити, що інструмент, яким я користуюся, раптом стане претендувати на мою інтелектуальну власність. У певному сенсі, я поділяю ці побоювання.
Важливо: Якщо оцінювати ситуацію з перспективи фармацевтичної галузі, де розробка одного нового препарату може тривати 10-15 років та потребувати мільярдних інвестицій, і така модель може здатися цілком виправданою.
Етична сторона питання
Критиків обурює те, що OpenAI навчає свої моделі на величезних обсягах даних, часто без авторизації чи з порушеннями авторських прав. На думку деяких, це лицемірно – вимагати відсоток від прибутку з результатів, отриманих завдяки інструменту, який базується на інтелектуальній власності інших. У нашому професійному колі це викликало чимало дискусій.
Можливі шляхи реалізації партнерства
Якщо розглядати потенціал ШІ з точки зору фармацевтичної галузі, то виникає інша картина. Співпраця з OpenAI може прискорити вихід на ринок необхідних ліків, що, у свою чергу, позитивно позначиться на суспільстві.
Нотатки про особистий досвід: У біотехнологіях вже існує подібна модель: велика компанія інвестує в маленьку, займається розробкою нового препарату, і, якщо все виходить успішно, ділиться прибутком.
Але OpenAI – це не вузькоспеціалізована компанія на кшталт Isomorphic Labs, яка належить Google. Це інструмент широкого спектру. І тут стає, наприклад, використання молотка, щоб зробити стіл.
Чи варто хвилюватися?
Я вважаю, що не варто панікувати. Такий підхід – це лише пропозиція. OpenAI, як і кожна велика технологічна компанія, має заробляти гроші. Розробка таких значних моделей коштує великих грошей.
Нотатки про особистий досвід: Можливо, мова йде не про відсоток від вашого прибутку, а про співпрацю на іншому рівні. Наприклад, OpenAI може надати доступ до своїх обчислювальних потужностей в обмін на частку від прибутку від розробленого рішення.
Не робіть так, як робив я: Якось я намагався провести масштабну симуляцію на власному комп’ютері. Комп’ютер почав грітися, а на отримання результату пішла доба. Це показує, наскільки важливі обчислювальні ресурси, які надає OpenAI.
Які є альтернативи?
Альтернатива – це розміщення моделей на власному обладнанні. У такому разі ви повністю контролюєте процес та не ділитесь заробітком. Але це не завжди реалістично для вирішення складних завдань.
OpenAI, ймовірно, не націлена на середньостатистичного користувача, який використовує ChatGPT для написання листів чи невеликих задач. Їх цільова аудиторія – великий бізнес, що здатний вкладати значні кошти в технології ШІ.
Висновок: Час поставити питання
Чи стане така модель звичайною практикою? Це питання без відповіді. Але незаперечним є той факт, що епоха, коли ШІ був просто інструментом, добігає кінця. Ми вступаємо в епоху тісної інтеграції технологій у бізнес-процеси.
OpenAI намагається знайти компроміс між наданням доступу до своїх розробок і отриманням прибутку з інновацій. Це ставить перед нами, користувачами, серйозні виклики. Наскільки ми готові до партнерства? Як ми будемо захищати свою інтелектуальну власність?
На мою думку, нова монетизація OpenAI – це сигнал про кардинальну зміну ринку. Нам потрібно бути пильними, розуміти нові моделі співпраці та шукати шляхи, щоб, створюючи та інновуючи, зберігати контроль над досягненнями.
А як би ви, як OpenAI, вибудовували таку взаємовигідну співпрацю? Хочете поділитись думками в коментарях?
