Шпигунські ігри в Кремнієвій долині: Хто насправді керує OpenAI?
Листопад 2025. День, коли технологічний світ затамував подих.
Уявіть собі: спокійно п’єте каву, і раптом – новина, що змушує кров холонути. Саме так я відчув себе, коли натрапив на документи, які розкривають причини гучного звільнення Сема Альтмана з OpenAI. Ця історія – техно-трилер, де ставки неймовірно високі, а головні герої – ті, хто стоїть на чолі штучного інтелекту.
Це не просто суха судова справа, це розповідь про людські амбіції, боротьбу за владу, як дружба перетворюється на суперництво і як розумні люди можуть бути сліпі у своїх особистих інтересах. Мене, як людину, що обожнює занурюватися в суть технічних новинок, ця історія захопила з головою. Сьогодні я запрошую вас у захопливу подорож сторінками однієї з найгучніших чвар у Кремнієвій долині. Тож вмощуйтесь зручніше – це буде справжній детектив!
Розділ 1: Відкриття “скриньки Пандори”
Все почалося, коли Ілон Маск, відомий сміливцями, подав позов проти Сема Альтмана. Суть претензії: Маск вважає, що Альтман перетворив некомерційну організацію OpenAI на комерційну імперію. Дослідивши глибше, стає зрозуміло, що ключовою постаттю у цій судовій справі став Ілля Суцквер, співзасновник OpenAI, автор багатьох революційних ідей.
Приблизно місяць тому відбулися його допити. Я прочитав 62-сторінковий документ – це було захопливе читання. Конфлікти, інтриги, таємні меморандуми – все, як у шпигунському фільмі, тільки замість агентів – генії штучного інтелекту.
В цій історії задіяні:
- Сем Альтман: очільник OpenAI, чия доля опинилася під загрозою.
- Ілля Суцквер: ймовірно, ініціатор звільнення Альтмана, один з провідних розробників ШІ.
- Мера Мораті: колишній технічний директор, яка, судячи з усього, підтримує Іллю.
- Грег Брокман: колишній член ради директорів, який, можливо, теж був замішаний у змові проти Альтмана.
- Даріо Амадей: засновник Anthropic та колишній співробітник OpenAI, дії якого теж важливі.
Це тільки початок! Але перш ніж ми зануримося у подробиці, трохи контексту.
Цікаво знати:
Наразі OpenAI контролюється некомерційною організацією, але сама корпорація є комерційною. Це нагадує ситуацію, коли клуб за інтересами раптом починає продавати квитки на свої засідання.
Розділ 2: Секретний 52-сторінковий план
Чому Ілон Маск наполягає на справедливості? Він переконаний, що Альтман, використовуючи довіру та пожертви, створив могутню компанію, а потім “створив” її для власної вигоди.Це нагадує ситуацію, коли ви дозволяєте комусь вирощувати овочі у вашому екологічному саду, а потім він починає продавати їх на ринку за великі гроші.
Повернімося до допиту Іллі Суцквера. Процес нагадував те, як детектив допитує свідка. Адвокати Іллі намагалися вивести його на чисту воду, а адвокати протилежної сторони ставили запитання, від яких напружувались усі присутні.
З’ясувалося, що Ілля Суцквер ще до звільнення Альтмана підготував 52-сторінковий меморандум. Чому? Бо він був незадоволений керівництвом Альтмана в OpenAI. Стверджувалось, що Альтман “постійно брехав, підривав авторитет своїх співробітників, налаштовував їх один проти одного”. Знайомо, правда?
Найцікавіше: адвокати запитали Іллю: “Чому ви не надіслали цей документ усій раді директорів, а лише незалежним?”
Ілля відповів: “Бо я відчував, що якби він дізнався про це, він би просто знайшов спосіб змусити все зникнути”.
Ці слова наштовхують на думку, що Ілля вже тоді вважав Альтмана небезпечним гравцем, який може “замести сліди”.
Не робіть так:
Ілля, за його словами, надсилав цей документ, використовуючи “самовидаляючу електронну пошту”. Це нагадує таємне листування, яке зникає після прочитання. Все заради конспірації!
Розділ 3: Народження меморандуму
Найбільш неочікуваним було те, що сам правління (борд) попросило Іллю підготувати цей документ! Це трохи заплутує. З одного боку, Ілля діяв самостійно, а з іншого – виконував завдання.
“Незалежні члени ради директорів попросили мене підготувати його, і я це зробив. Я був дуже обережним. Більшість скріншотів, які я маю, я отримав від Мери Мораті”, – розповідає Ілля.
Мера Мораті, ймовірно, працювала разом з ним, збираючи докази, ніби крихти, щоб показати, що Альтман – поганий лідер. Вони намагалися створити справу, збираючи докази як справжні детективи.
Що ж для них означає “поганий лідер”? Той, хто постійно бреше, підриває авторитет співробітників та створює конфлікти між ними. Звучить як сюжет поганого серіалу.
Зупиніться! А ви знаєте, чому вони так вчиняли?
- Ілля Суцквер вірив, що Альтман та інші CEO – “вбивці”. Вони “грають в політику”, “безжальні” і готові на все заради влади.
- Мера Мораті, ймовірно, поділяла його думку, збираючи докази.
- Адам Д’Анджело, Гелен Тонер та Таша Маколей – незалежні члени правління, які, ймовірно, підтримували Іллю. Цікаво, що Адам Д’Анджело, колишній CTO Facebook, досі залишається в раді директорів, незважаючи на скандали.
Цікаво знати:
Ілля Суцквер вважав, що Альтман та інші CEO – “політичні вбивці”, які прагнуть влади.
Розділ 4: Гра в “Хто кого?”
Чому ці люди виступили проти Альтмана? Окрім звинувачень у брехні та підриві авторитету, виникають інші питання.
Наприклад, Гелен Тонер, членкиня правління, яка вже не працює в OpenAI, була дуже активною. Вона написала критичну статтю про OpenAI, залишаючись у раді директорів. Це дивно, правда?
Також виявилося, що Сем Альтман не повідомив правління, що він володіє Startup Fund OpenAI. Це виглядало як конфлікт інтересів. Його постійно називали “незалежним членом ради директорів без фінансових інтересів”, а тут таке!
Гелен Тонер стверджувала, що Альтман надавав їй неправдиву інформацію щодо процесів безпеки в компанії. Це не давало правлінню розуміти, наскільки добре працюють ці процеси.
Але чи було правління досвідченим у таких питаннях?
Схоже, що ні. Звільнення Альтмана було поспішним. Ілля визнав, що процес був “поспішним”, бо правління було “недосвідченим у питаннях правління”.
Серце історії:
Гелен Тонер, здавалось, була готова “знищити” OpenAI заради місії. Вона вважала, що навіть якщо OpenAI “зруйнується” через звільнення Альтмана, це буде “відповідно до місії”.
Розділ 5: Чи зникне сонце?
Ще одна дивна деталь: під час конфлікту, Anthropic, компанія Даріо Амадея, намагалася об’єднатися з OpenAI. Це якби ваш конкурент запропонував вам допомогу після сварки з партнером… але з певними умовами.
Ілля Суцквер був “дуже незадоволений” цією пропозицією. Він хотів, щоб OpenAI не об’єднувалась з Anthropic. А інші члени правління, зокрема Гелен Тонер, були “більш ніж згодні” з цією ідеєю.
Це гра в довгу?
Ілля зізнався, що розглядав можливість усунення Альтмана принаймні рік. Але не планував це активно, бо “це здавалося неможливим”.
Але після звільнення Альтмана, Ілля був “вражений” реакцією співробітників OpenAI. Він очікував, що вони будуть байдужі, або, можливо, навіть радітимуть. Але Альтман мав величезний вплив на команду.
А що далі?
Ілля Суцквер залишив OpenAI та заснував власну компанію – Safe Super Intelligence. Він каже, що має “нове бачення” і “нову ідею”.
Найцікавіше – хто оплачує його юридичні послуги? Ілля, здається, не впевнений, але “думає”, що OpenAI.
Подумайте:
Уявіть себе “пташкою-співачкою” в команді, а хтось інший – “левом”, який привласнює собі славу. Це, мабуть, неприємно.
Розділ 6: Цифрова павутина та боротьба за владу
Ця історія – не лише про OpenAI. Вона про те, як люди, навіть найрозумніші, підвладні амбіціям. Про те, як технології, які мають покращувати наше життя, можуть стати полем битви за владу.
Сем Альтман здається людиною, яка вміє “грати в політику”, має “різкі лікті”. Ілля Суцквер – геній, який, можливо, хотів зробити світ ШІ кращим, але заблукав.
Наслідки цього конфлікту ще довго будуть відчуватися.
- Довіра: Ця історія підриває довіру до компаній, що працюють з передовими технологіями.
- Етика: Вона змушує нас думати про етичні межі розробки ШІ та про те, хто має контролювати цю потужну силу.
- Майбутнє: Чи зможе OpenAI вийти з цієї кризи, чи ця боротьба зруйнує її зсередини?
Можливо, навіть знімуть фільм?
Для Голлівуду це ідеальний сценарій. Історія про геніальних, амбітних, але, можливо, і небезпечних людей, які намагаються змінити світ, але губляться у власних інтригах.
Що далі?
Ця історія ще не закінчена. Судові процеси тривають. Але можна сказати: ці події змусили нас задуматися над тим, хто стоїть за технологіями, які формують наше майбутнє.
Висновок:
Історія OpenAI – це не лише технічний прогрес, але й людська драма. Це боротьба за владу, ідеї, майбутнє. Ми побачили, як генії можуть бути засліплені амбіціями, як дружба може перетворитися на суперництво.
Моє питання до вас: хто з героїв цієї драми був правий? Чи може ШІ розвиватися в умовах інтриг? Поділіться своїми думками у коментарях!
Заклик до дії:
Важливо бути обізнаним про те, що відбувається у світі високих технологій. Це впливає на всіх нас. Читайте, аналізуйте, ставте запитання. Майбутнє – у наших руках.
PS: Дякую нашим партнерам з Recraft за підтримку! Їхній інструмент допомагає створювати чудовий контент, як цей. Спробуйте їх! Поставте лайк, підписуйтесь – щоб не пропустити нові історії зі світу технологій. До зустрічі!
