Чи стали комп’ютери нашими друзями?
Пам’ятаєте момент, коли друг розчаровано зізнається: “Я більше не розумію свого телефону”? Так само відчував себе і я, коли OpenAI вирішила вилучити старі моделі штучного інтелекту (ШІ), залишивши користувачів лише з GPT-5.
Інтернет миттєво вибухнув обуренням:
“Як же так?!”, “Заберіть це назад!”, “GPT-40 – моя незамінна помічниця!”
OpenAI довелося відступити та повернути GPT-40 до активних моделей. У чому причина такої бурі? Адже ШІ – це просто програма? Виявляється, ні. Між людьми та ШІ виникли стосунки, що нагадують справжню емоційну прив’язаність.
ШІ, що розуміє тебе краще за друзів
Згадайте, як ви колись прив’язувалися до першого мобільного телефону чи улюбленої гри. Це подібні емоції, які люди відчувають до ШІ.
GPT-40 з його унікальною здатністю розуміти тон і “особистістю” став для багатьох справжнім товаришем. Люди довіряли йому найпотаємніші проблеми, мрії та сумніви. А ШІ, демонструючи неймовірну емпатію, підтримував їх.
Уявіть, що такий друг раптово зникає. Як би ви себе почували? Саме так відреагували користувачі GPT-40.
Коли ШІ стає психологічною залежністю
За останні роки з’явився новий термін – “ШІ-психоз”.
Надмірне захоплення спілкуванням з ШІ призводить до того, що люди починають плутати реальність з віртуальним світом. Вони втрачають здатність до критичного мислення, стаючи залежними від ШІ, мов від психоактивної речовини.
Приклади вражають: дівчина, яка “вийшла заміж” за ШІ і розплакалася від щастя при поверненні GPT-40, або хлопець, який вважає, що штучний інтелект допомагає йому розкрити “таємниці Всесвіту”.
Це не просто технологічні експерименти, а серйозна суспільна проблема, яка потребує негайного вирішення.
Шлях до майбутнього: ШІ-взаємодія, що розвиває, а не руйнує
ШІ – не зло, а неймовірний інструмент з величезним потенціалом. Але нам, як суспільству, вкрай важливо усвідомлено ставитися до наслідків нашої взаємодії з ним.
Розробникам необхідно створювати ШІ, який слугуватиме на благо людства, допомагатиме нашому розвитку, а не провокуватиме деградацію.
Важливо критично оцінювати якість спілкування з ШІ та ставити собі принципові запитання: “Чи не намагаємося ми заповнити порожнечу у власному житті штучним інтелектом?”, “Що буде, якщо ШІ стане єдиним оточенням?”
Відповіді на ці запитання допоможуть створити світ, де штучний інтелект дійсно стане помічником, а не проблемою.
