Куди зникли шефи-боси ШІ? Чому вони ховаються, поки світ готується до бунту?
Привіт, друзі! На зв’язку Кейсі Байт. Минулого тижня, попиваючи ранкову каву та гортаючи стрічку новин, я натрапив на цитату, що змусила мене підскочити з крісла. Ні, це не був черговий мем про котиків. Йшлося про дещо серйозніше, що тихо, але впевнено поширюється інтернет-простором, як підземний тунель, про який ніхто відкрито не говорить.
Виявилося, що деякі топ-менеджери найвідоміших ШІ-компаній… зникли з публічного простору. Звісно, не повністю, але їх перестали бачити на публіці. Відміна всіх публічних виступів, як то кажуть. І це не просто так. За цим стоїть історія, яка може налякати навіть найбільших оптимістів технологій.
Подумайте: ми живемо у світі, де штучний інтелект щодня перевершує наші найсміливіші очікування. Він пише тексти, малює картини, складає музику, діагностує хвороби… Чудовий помічник, чи не так? Але разом із цим зростає тінь – страх, невдоволення і, як виявилося, цілком реальна загроза. Саме про цю тінь, про її причини та потенційні наслідки ми сьогодні й поговоримо. Готуйтеся, буде цікаво, дещо тривожно, але, як завжди, якомога зрозуміліше. Поїхали!
Розділ 1: Зникнення титанів: Чому CEO ШІ-компаній раптом стали “привидами”?
Уявімо сцену. Звичайний день, а топ-менеджери компаній, що стоять на передовій штучного інтелекту, один за одним скасовують свої публічні виступи. Немов за командою. І це не просто “втомився, хочу відпочити”. Тут щось глибше.
Іман Мустак, колишній CEO Stability AI – тієї самої компанії, що подарувала нам Stable Diffusion, один з найпотужніших генераторів зображень – нещодавно сказав на подкасті дещо, що пройшло повз увагу більшості, але для мене стало тривожним сигналом. Він прямо заявив: багато CEO ШІ-компаній “мовчки зникли”, і причина – страх перед негативною реакцією суспільства.
Бояться чого? Того, що їхні творіння стануть настільки просунутими, що почнуть витісняти людей? Зростання безробіття? Чи, можливо, чогось більш апокаліптичного?
Мустак попереджає: одного дня ШІ-моделі, які зараз здаються нам “тупими членами команди”, раптом стануть “достатньо хорошими”. І це станеться, по суті, “за одну ніч”. А коли це трапиться, суспільний тиск, негативна реакція можуть виявитися надто сильними.
Це як дитина грається іграшкою, поступово вчиться нею користуватися, потім – маніпулювати, а зрештою – й контролювати. І ось, коли ця іграшка стає надто розумною, ви починаєте її боятися. Саме ця аналогія добре описує ситуацію.
Ми переходимо від етапу “о, це цікаво, але ще далеко від реальності” до “овва, це вже тут, і воно впливає на моє життя”. І ця трансформація може бути болючою.
Цікаво знати: На початку 2024 року імідж ШІ в суспільстві почав різко псуватися. Багато людей, які раніше з цікавістю спостерігали за розвитком технологій, тепер висловлюють відверту неприязнь. Це схоже на те, як ви довго плекали якесь хобі, а потім раптом виявили, що воно вам набридло, а то й почало дратувати.
Розділ 2: “Кінець світу” від мільярдерів: Бункери та анти-ШІ настрої
А тепер найцікавіше, друзі. Чому ж ці CEO бояться? Крім страху перед суспільною реакцією, є ще одна, більш… екстремальна причина.
Ілля Сацка, експерт, який працював над ранніми моделями чат-ботів, а тепер керує власною компанією, оціненою в мільярди, заявив: “Ми точно збудуємо бункер перед тим, як випустити AGI (сильний ШІ).”
Так, ви не ослухалися. Бункер. Для захисту. Від чого? Від супер-розумних машин, які можуть стати небезпечними. Звучить як сценарій голлівудського фільму-катастрофи, правда? Але це не вигадка. Це реальний план, який обговорюється в найвищих ешелонах ШІ-індустрії.
Ілля, до речі, покинув OpenAI (ту саму, що створила ChatGPT) не просто так. Серед причин називають саме занепокоєння щодо безпеки розробки AGI. Його команда вважає, що запуск AGI може призвести до “раптового” або “стихійного” краху цивілізації. І щоб пережити цей “апокаліпсис”, вони готують собі надійну схованку.
Це ніби ви будуєте дім, але паралельно облаштовуєте підземний бункер на випадок стихійного лиха. Звучить перебільшено, але якщо люди, які створюють цю технологію, серйозно обговорюють такі речі, це змушує задуматися.
Але це ще не все. Різні джерела, зокрема книга Дугласа Рашкова “Survival of the Fittest: Escape the Fantasies of Tech Billionaires” [1], натякають, що мода на “бункери” серед мільярдерів – це не просто дивацтво. Це свого роду філософія. Вони вірять, що глобальна катастрофа неминуча, але її можна пережити, якщо мати достатньо грошей і технологій, щоб “екстерналізувати” ушкодження – тобто, перекласти наслідки своєї діяльності на інших, а втекти від катастрофи – значить, сховатися в надійному місці.
Сем Альтман, CEO OpenAI, теж натякав на подібне, кажучи про “підземні бетонні басейни з важким армуванням”. Ну, це майже бункер, чи не так? А Марк Цукерберг ще з 2014 року будує собі цілий “райський куточок” на Гаваях, який теж нагадує захищене укріплення.
Цікаво знати: Тенденція будувати “безпечні зони” – це не тільки про ШІ. Це загальна ознака тривоги серед тих, хто має ресурси. Вони ніби передбачають, що майбутнє може бути не таким приємним, як їм би хотілося.
Розділ 3: Анти-ШІ бунт: Гнів у мережі та реальні загрози
І ось ми підходимо до суті: чому ці CEO ховаються? Тому що суспільство вже починає кипіти.
Забудьте про спокійні обговорення. Сьогодні в мережі, особливо в Twitter, панує справжня “ШІ-хейтерська” хвиля. Коли з’являється щось, створене ШІ, реакція часто буває… непристойною.
“Fuck AI”, “Screw AI”, “AI in any creative field, go fuck yourself”. Це лише верхівка айсберга. Люди обурюються, що ШІ “краде” роботи, “знищує” творчі професії, “перевантажує” енергосистеми, “отруює” повітря, “спустошує” запаси прісної води… Список довгий.
Ці настрої вже не обмежуються людьми, які самі активно використовують ШІ. Вони поширюються на звичайних людей, які бачать, як їхнє життя змінюється, і не завжди на краще.
Згадаймо нещодавній випадок з рекламою McDonald’s, згенерованою ШІ. Замість захоплення – хвиля критики. Люди говорили: “Це виглядає жахливо”, “ШІ не може передати людські емоції”, “Мені просто хочеться, щоб це зникло”.
Це вже не просто “окремі випадки”. Це стає загальною тенденцією. І коли гнів народжується з фрустрації (втрата роботи, відчуття несправедливості), він може ставати дуже небезпечним.
Саме тому, Іман Мустак і говорить про “зникнення” CEO. Вони бояться не лише критики, а й реальних загроз. Історія знає чимало випадків, коли бізнесмени та лідери зазнавали шкоди від розлюченого натовпу. І, на жаль, ця тенденція може посилитися, коли ШІ почне масово витісняти людей з роботи.
Не робіть те, що я колись робив: Намагаючись зрозуміти масштаби проблеми, я сам почав досліджувати хештеги, пов’язані з ШІ, і був шокований кількістю негативу. Це як наступити в калюжу з брудом – не завжди приємно, але іноді потрібно, щоб зрозуміти, наскільки все погано.
Розділ 4: Боїмося чи дивуємося? Як ШІ “з’їдає” робочі місця
Давайте подивимося правді в очі. ШІ – це не тільки про малювання картинок чи написання віршів. Це про автоматизацію, яка в реальному світі означає… втрату робочих місць.
За даними одного зі звітів, ШІ та автоматизація можуть “з’їсти” до 100 мільйонів робочих місць у США протягом наступного десятиліття. Це величезна цифра! І це не тільки “сині комірці”. Це також “білі комірці”: юристи, аналітики, адміністратори, навіть програмісти початкового рівня.
Уявіть: ви – молодий спеціаліст, починаєте свою кар’єру, сповнені надій. А потім з’являється ШІ, який може виконати вашу роботу швидше, дешевше і, можливо, навіть краще, ніж ви. Що робити?
Як би це не було прикро, багато компаній уже думають про це. Навіщо наймати людину з її зарплатою, податками, лікарняними, якщо можна найняти ШІ, який “працює за копійки”, “ніколи не скаржиться” і “робить свою роботу на вищому рівні”?
Дослідження Goldman Sachs [2] підтверджують: зайнятість у деяких секторах скорочується, і причиною цього є саме ШІ, який “замінює” людську працю. Це вже не абстрактні побоювання, це реальність, яка впливає на життя мільйонів.
І це, друзі, – величезне джерело соціального невдоволення. Люди, які відчувають себе обдуреними, викинутими на узбіччя, будуть шукати, на кого вилити свій гнів. А хто є головним “винуватцем” цього перевороту? Звісно, ШІ і ті, хто його створює.
Цікаво знати: Звіт, який говорить про “скромний та тимчасовий вплив” на зайнятість, викликає скепсис. Досвід показує: ми часто недооцінюємо можливості ШІ. Краще переоцінити, щоб бути готовим.
Розділ 5: “Як би ви це вирішили?” – Виклики для урядів та суспільства
А тепер серйозно. Ми бачимо дві потужні сили, що зіштовхуються: нестримний розвиток ШІ та зростаюче суспільне невдоволення, яке переростає у страх і гнів.
Що робити? Це питання, на яке поки немає чіткої відповіді.
- Уряди перебувають у складній ситуації. Вони хочуть підтримати розвиток інноваційних технологій, але водночас мають дбати про соціальний спокій та забезпечення населення роботою. Це ніби намагатися втримати в руках розпечене залізо: надто міцно стиснеш – обпечешся, а відпустиш – воно випаде.
- Компанії, які створюють ШІ, стикаються з дилемою: продовжувати “грати в Бога”, створюючи все більш потужні моделі, чи брати на себе відповідальність за потенційні негативні наслідки.
Як вважає CEO Anthropic, Емме д’Авлі, ми маємо вибір. Ми не приречені на погані наслідки, але якщо не будемо діяти обачно, швидке зростання ШІ може призвести до масового витіснення людей з роботи. Швидке зростання “пирога” може призвести до того, що він буде розділений між меншою кількістю людей.
Пам’ятаєте, я говорив про “білих комірців”? Люди, які займаються переглядом документів, аналізом, плануванням – це “робочі конячки” початкового рівня. Саме ці позиції може зайняти ШІ.
Отже, маємо:
- Втрату робочих місць: Вже в найближчі 3-5 років.
- Суспільне невдоволення: Люди вже ненавидять ШІ за те, що він робить.
- Наростаючу напругу: Гнів і фрустрація мають кудись виливатися.
І чи не дивно, що CEO ШІ-компаній раптом почали “зникати”? Це може бути їхня реакція на цю ситуацію. Вони відчувають, що “вітер змінюється”, і вирішили тимчасово відійти в тінь, щоб уникнути прямої конфронтації.
Але це лише тимчасове рішення. Проблема не зникне сама собою. І якщо ми не знайдемо ефективного способу керувати цим переходом, наслідки можуть бути… катастрофічними. Соціальні мережі вже показали, як технології можуть впливати на психічне здоров’я. ШІ – це буде набагато, набагато більше.
Запитання до вас, друзі: Як би ви вирішили цю проблему? Як знайти баланс між інноваціями та соціальною стабільністю? Чи повинні уряди втручатися, щоб обмежити розвиток ШІ? Або, можливо, навпаки, прискорити його, щоб відкрити нові горизонти?
Висновок: Чи готуємося ми до “цифрової раптової смерті”?
Друзі, ми пройшли довгий шлях від цікавих спостережень до досить тривожних висновків. Історія про “зниклих” CEO ШІ-компаній – це лише верхівка айсберга, що приховує глибинні проблеми.
Ми бачимо, як технології, що обіцяли нам світле майбутнє, водночас створюють реальні загрози: масове безробіття, соціальну напругу, і, можливо, навіть сценарії, подібні до “цифрової раптової смерті”.
Іман Мустак, Ілля Сацка, навіть Сем Альтман – всі вони, прямо чи опосередковано, говорять про одне: ми стоїмо на порозі чогось надзвичайно потужного, що може змінити наше суспільство до невпізнання. І якщо ми не будемо діяти розумно, ці зміни можуть бути не на краще.
Що робити далі?
- Бути поінформованими: Розуміти, як розвивається ШІ, які його потенційні наслідки. Не відмахуватися від тривожних сигналів.
- Нарощувати критичне мислення: Не довіряти сліпо всьому, що створює ШІ. Навчитися відрізняти якісний контент від “відпрацьованого” ШІ.
- Розвивати власні навички: Зосереджуватися на тих якостях, які ШІ поки що не може повторити: креативність, емпатія, стратегічне мислення, соціальна взаємодія.
- Долучатися до дискусії: Хоча б на побутовому рівні обговорювати ці питання з друзями, родиною. Чим більше людей усвідомлює проблему, тим вища ймовірність знайти рішення.
Підсумки: ШІ – це інструмент. Дуже потужний інструмент. І від того, як ми його використовуємо, залежить наше майбутнє. Нам потрібно не просто “впускати” нові технології, а й “керувати” ними, як мудрий господар.
Світу потрібен не просто “кращий ШІ”, а “кращий підхід до ШІ”. Підхід, який враховує не лише технічні аспекти, а й людський фактор. І я сподіваюся, що ця стаття змусила вас замислитися над цим.
Залишайтеся на зв’язку, ставте лайки, підписуйтесь – і пам’ятайте, що найцікавіше тільки попереду!
Кейсі Байт
[1] – Douglas Rushkoff, “Survival of the Fittest: Escape the Fantasies of Tech Billionaires”
[2] – Goldman Sachs, Дослідження впливу ШІ на ринок праці
