Апокаліпсис Anthropic: Коли ШІ-серце б’ється з гаманцем, а не з користувачем
Мій друг, розробник ШІ, якого я поважаю та з яким ми разом уже понад два десятиліття досліджуємо та експериментуємо з усіма аспектами ШІ, цього тижня надіслав мені повідомлення: “Ліла, що відбувається з Anthropic? Я серйозно не розумію, куди рухається ця компанія. Здається, вони втрачають себе”. Його слова стали для мене тою останньою краплею. Я відчуваю те саме. Це дивне відчуття, коли любиш інструмент, його можливості, його “душу”, але власники цього інструменту, здається, навмисно намагаються зробити його менш привабливим, менш доступним. Особливо, коли ти платиш за це чималі гроші.
Anthropic, ці візіонери, які поставили перед собою надзвичайно амбітну мету – створити безпечний і потужний AGI (штучний загальний інтелект) – раптом почали втілювати рішення, які, м’яко кажучи, спантеличують. Бажаючи, як вони стверджують, забезпечити стабільність та розвиток, вони вводять дивні обмеження, змінюють цінову політику, і роблять це так непрозоро, що складається враження, ніби тебе намагаються обдурити. Або, як мінімум, не ставляться з особливою повагою.
Сьогодні ми розглянемо, як ми дісталися цієї точки, і повірте, це історія не стільки про технічні негаразди, скільки про людські помилки, хибні розрахунки і, зрештою, про те, як компанія, що раніше мала ледь не “культовий” статус, ризикує втратити своїх найвідданіших прихильників.
Коли код, як і деякі функції, зникає з тарифних планів: Перші тривожні дзвіночки
Уявіть собі: ви користуєтеся неймовірним інструментом, що полегшує вашу роботу. Все працює бездоганно. А потім, без жодних попереджень, виявляєте, що корисна функція, яка була вам доступною раніше, раптово зникає з вашого тарифного плану. Щоб відновити доступ до неї, потрібно платити вп’ятеро більше. Саме це сталося з користувачами Anthropic, які користувалися функцією “Claude Code”.
Особистий досвід: Я безпосередньо залежала від Claude Code для деяких поточних проєктів, у мене навіть була спеціальна стратегія для оптимізації кодування за допомогою Claude. Я пристосувала робочий процес до можливостей, які він пропонував. Раптове припинення підтримки мало для мене величезні наслідки.
Спочатку цю функцію видалили з безкоштовного тарифу, потім з “Pro”. Чому? Логіка, яку навели, полягала в необхідності переходу на більш дорогий, “Max”. Уявіть собі стрибок у ціні: з $20 на місяць (Pro) до мінімум $100 (Max). Це не просто корегування, це п’ятикратне збільшення, якщо вам потрібна саме ця функція! І все це – без офіційних оголошень, просто тихою зміною на сторінці ціноутворення.
Безумовно, компанія пізніше “повернула” Claude Code до Pro, але залишила гіркий присмак. Це як якби ваш улюблений ресторан раптово почав продавати вашу улюблену страву за нечуваною ціною, а потім, під тиском клієнтів, повернув її, але вже з новими, незрозумілими умовами.
Важливо зазначити: Це не поодинокий приклад. Подібні “експерименти” з цінами та доступністю функціоналу стали останнім часом скоріше правилом, ніж винятком для Anthropic.
“Культова” культура Anthropic: Одержимість AGI, або “Немає шляху назад”
Anthropic завжди вирізнялася своєю специфічною культурою. Вони гіперфокусувалися на AGI, ніби це єдина мета, що має значення. Немає жодних “побічних проектів” на кшталт створення моделей для зображень чи відео. Споживчий ринок? Здається, їм не дуже цікаво. Все – для великого бізнесу (enterprise) та для кодування. І це легко пояснити.
У минулому Anthropic створила надзвичайно потужний “флайвіл” – механізм самопідсилення, який здавався майже ідеальним. Він складався з наступних факторів:
- Створення моделі кодування: Вони зосередили всю свою діяльність на розробці видатної моделі для кодування.
- Заробітки від enterprise: Ця модель дозволила заробляти мільйони, продаючи її для потреб корпоративної сфери, пов’язаних з AI і кодуванням.
- Дані та обчислення: Окрім грошей, вони отримували неоціненні дані – величезний масив коду для аналізу.
- Навчання наступної моделі: Ці дані використовувалися для тренування чергової, поліпшеної моделі кодування.
І так по колу. З кожним етапом модель ставала кращою, що призводило до збільшення попиту, збільшення прибутку, ще більшої кількості даних і, як наслідок, ще кращої моделі. Це був найуспішніший “флайвіл”, який я бачила за всю свою практику. Можливо, навіть в історії бізнесу.
Але, як з’ясувалося, навіть найдосконаліший механізм може дати збій. І схоже, що “флайвіл” Anthropic почав хитатися, втрачаючи швидкість.
Сервери, що не справляються: Де обчислювальні потужності?
Ще один визначальний фактор цього “флайвілу” – це обчислювальні потужності. Серверні стійки, які працюють цілодобово. Без них неможливо ні забезпечувати обслуговування зростаючого попиту на моделі, ні тренувати нові розробки. І ось тут і криється основна проблема, яка, схоже, супроводжує Anthropic.
Їм бракує обчислювальних ресурсів. Їхній “флайвіл” руйнується на очах. Якщо вони не можуть забезпечити достатньо ресурсів для підтримки наявних моделей, про майбутні моделі навіть думати нема чого.
І все це відбувається паралельно з тим, як OpenAI, їхній основний конкурент, не просто спостерігає, а й агресивно використовує ситуацію, забираючи весь той попит, який Anthropic не може задовольнити.
Глобальний прорахунок Даріо: Чому інвестиції в “залізо” це важливий ризик
Історія, як ми дійшли цього моменту, тісно пов’язана з ключовим прорахунком Даріо (співзасновника Anthropic). Колись він висловив думку, яка змусила замислитися. Під час одного з інтерв’ю на подкасті Darkh він висловив припущення, що OpenAI має високий ризик банкрутства. Чому? Тому що вони, на його переконання, занадто багато ставлять на капітальні витрати (capex) – тобто на купівлю обладнання, дата-центрів, серверів.
Даріо пояснив: якщо ви прогнозуєте експоненціальне зростання доходу (наприклад, 10x на рік), то щоб забезпечити це зростання, ви маєте мати астрономічну обчислювальну потужність. Уявіть: ви купуєте обладнання на трильйони доларів, очікуючи, що ваш дохід досягне такого ж рівня. Але якщо зростання буде трохи нижчим, ніж очікувалося – всього 5x, а не 10x – ви обов’язково зазнаєте краху. Це дійсно великий ризик.
І Даріо вирішив не ризикувати. Він обрав більш “відповідальний” варіант, інвестуючи менше в “залізо”, сподіваючись насамперед на власну “мудрість” і ефективність своїх моделей. А OpenAI, навпаки, пішла ва-банк, вклавши великі кошти в інфраструктуру.
І знаєте що? Схоже, Сем Альтман (CEO OpenAI) мав рацію. Його стратегія, хоч і здавалася ризикованою, виявилася правильною. А прорахунок Даріо зараз буквально “кусає” Anthropic.
Синдром обмежених рук: обмеження токенів та управління “батогом та пряником”
Тепер повернімося до тих дивних рішень Anthropic. Вони, схоже, намагаються втримати баланс між зростаючим попитом та обмеженими ресурсами, але роблять це так, що дратують користувачів.
Спочатку – “пряник”: весняні акції, пропозиції подвоїти використання в нічний час, знижки. Це виглядає як спроба розвантажити пікові години. І це навіть спрацювало – багато хто, як і я, почали переносити свої задачі на ніч, щоб економити “токени”.
Але потім прийшов “батіг”. Спочатку – обмеження сесійних лімітів у пікові години. Чітких роз’яснень – скільки саме швидше витрачатиметься квота, як це впливає на різні моделі – жодних. Просто “ви витрачатимете свою квоту швидше”. І це вплинуло на тих 7% користувачів, які найактивніше використовуються інструментами, особливо сторонніх платформах, на кшталт OpenClaw.
А потім – повномасштабний удар. 3 квітня, напередодні Великодніх свят, вони оголосили, що підписка Claude більше не покриватиме використання на сторонніх інструментах, як-от OpenClaw. Нібито, “шаблони використання цих інструментів не відповідають нашим планам”.
Це викликало справжній шквал обурення. Користувачі платять за токени, але не можуть використовувати їх так, як їм зручно. Їх буквально карають за те, що вони активно використовують те, за що платять!
Open AI: Білий лицар на білому коні (чи просто спритний гравець)?
На тлі цих сумбурних дій Anthropic, OpenAI виглядає як справжній герой. Вони активно підхоплюють той попит, який Anthropic не може задовольнити.
- Скасування лімітів: Коли у Anthropic починаються проблеми, OpenAI систематично “скидає” ліміти використання для своїх користувачів, створюючи враження безмежної доступності.
- Прозора комунікація: На відміну від Anthropic, OpenAI (через своїх ключових співробітників, таких як Тібо) активно взаємодіє зі спільнотою, пояснює свої дії і, здається, цінує довіру користувачів.
- Підтримка Open Source: Вони не соромляться підтримувати open-source-ініціативи, як-от OpenClaw, навіть підбираючи розробника цього проекту.
Ця гра на контрастах виглядає як майстерний PR-хід. Поки Anthropic “плутається у власних свідченнях” і обмежує доступ, OpenAI демонструє стабільність, прозорість і щедрість.
Коли “культ” починає руйнуватися: Особистий досвід та розчарування
Я, як і багато користувачів, відчуваю розчарування. Мені подобається Opus 4.6, я люблю його за швидкість та ефективність. Але коли вони випускають Opus 4.7, який, за їхніми словами, “використовує більше токенів для роздумів”, і при цьому мають новий токенізатор, що збільшує витрати токенів на 35% – це звучить як поганий жарт.
Це означає, що ті самі токени, за які ми платимо, тепер витрачаються ще швидше. І компанія, яка вже має проблеми з обчислювальними потужностями, сама себе заганяє в глухий кут.
“Але ж ви платите нам, і ми не думаємо, що ви використаєте всю свою квоту” – це, здається, була їхня стратегія. Але з появою потужних агентних інструментів, як-от OpenClaw, ця стратегія руйнується. Люди починають використовувати свої токени повністю, і це б’є по компанії.
Не повторюйте моїх помилок: Я намагалася пояснити представникам Anthropic, що їхня політика викликає обурення. Відповідь була стандартною: “Ми працюємо над проясненням документації”. Минуло вже два місяці, а ясності – жодної.
Між Сциллою та Харибдою: Економіка втрат Anthropic
Сьогодні Anthropic опинилися між молотом і ковадлом. З одного боку, вони мають потужні моделі, але продають токени собі у збиток. Кожен проданий токен – це потенційна втрата. Особливо це стосується “power users”, тобто тих, хто активно використовує їхні інструменти, як я.
З іншого боку, вони не можуть просто підвищити ціни. Бо хто тоді залишиться з ними, коли OpenAI пропонує аналогічні або ще кращі умови?
Тому ми бачимо ці “напівзаходи”: заборона OpenClaw, маніпуляції з квотами, відсутність прозорості. Це все – спроби підвищити ціну, не називаючи це підвищенням.
Хто кого? Війна за обчислювальні потужності
OpenAI, схоже, має більше обчислювальних ресурсів. Вони агресивніше інвестують в інфраструктуру. Якщо подивитися на графіки, OpenAI завжди випереджала Anthropic за цим показником. Хоча Anthropic нещодавно оголосили про угоду з AWS, ці нові потужності з’являться нескоро.
А OpenAI тим часом продовжує нарощувати свою міць, укладаючи нові угоди.
SpaceX AI: Несподіваний гравець на полі
Цікаво спостерігати, як на ринку з’являються нові гравці. SpaceX AI у співпраці з Cursor планують створити найкращий AI для кодування. Це розумний крок: Cursor має доступ до даних найкращих інженерів, а SpaceX – власні обчислювальні потужності. Вони не просто купують інструмент: вони купують доступ до ядра – найцінніших даних та експертизи.
Що далі? Відкритість – запорука довіри
Історія Anthropic – це класичний приклад того, що відбувається, коли компанія втрачає фокус. Коли вона більше переймається власним виживанням та непрозорими стратегіями, ніж потребами своїх користувачів.
- Чесність: Anthropic, як і будь-яка компанія, має право змінювати свою політику. Але ці зміни мають бути прозорими, чесними та з достатнім завчасним попередженням.
- Довіра: Довіра – це крихка річ. Один необережний крок, одна непрозора зміна – і її може бути зруйновано.
- Інновації: Поки OpenAI активно експериментує, отримує зворотний зв’язок і адаптується, Anthropic, здається, втрачає зв’язок зі своєю спільнотою.
Підсумовуючи, ми стоїмо на порозі цікавих змін у світі AI. Конкуренція загострюється, і ті, хто зможе поєднати передові технології з прозорою комунікацією та справжньою турботою про користувачів, переможуть.
У результаті, OpenAI, скориставшись моментами слабкості Anthropic, утримує лідерство, роблячи ставку на доступність та стабільність. А Anthropic, схоже, доведеться докласти зусиль, щоб повернути довіру та відновити свій “флайвіл”.
Що ж робити нам? Спостерігати. Тестувати. І пам’ятати, що найкращі інструменти – це ті, які не лише потужні, а й надійні та чесні.
А наразі, якщо ви шукаєте стабільності та прозорості, можливо, варто уважніше придивитися до пропозицій OpenAI. Або ж, як і я, продовжувати експериментувати, сподіваючись, що Anthropic зрозуміє свої помилки.
А як ви вважаєте, чи зможе Anthropic відновити довіру користувачів? Напишіть свою думку в коментарях!
