Мій власний “другий мозок”: Як я створив персонального ШІ-асистента з досвіду і експертизи
Як старший редактор з понад 20-річним досвідом роботи у сфері бізнес-аналізу, автоматизації та штучного інтелекту, я постійно перебуваю в пошуку інструментів, що оптимізують робочий процес, підвищують продуктивність та забезпечують безпеку даних. Тому, коли я вперше дізнався про OpenClaw, з одного боку, мене захопила його потенційна потужність, а з іншого – я відчув серйозні застереження. Саме тому я вирішив не просто протестувати його, а й створити власну, більш безпечну та налаштовану версію.
Спершу скажу, що я захопився ідеєю “другого мозку” – цифрового помічника, який знає мене, як ніхто інший. OpenClaw, без сумніву, пропонує чудові можливості: він може писати, створювати код, аналізувати дані. Крім того, на GitHub проєкт зібрав понад 185 000 зірок. І це викликає захоплення, я розумію чому OpenClaw такий популярний, але, маючи глибокий досвід в оцінці ризиків, я не міг пропустити ключові проблеми, які супроводжують цей проєкт.
OpenClaw: Багатообіцяючий, але вразливий
З перших вражень OpenClaw справляє враження блискучого рішення. Його система пам’яті, проактивний підхід і зручні адаптери виглядають дуже привабливо. Але, як показав мій властний досвід, за цим фасадом криється низка серйозних проблем безпеки, які змусили мене задуматися про створення альтернативи.
Безпека: Нестача контролю та ризики
Одним з ключових недоліків OpenClaw, про який я дізнався з власного практичного досвіду – це потенційні вразливості системи. Наприклад, як я виявив під час тестування, існує ризик отримати доступ до даних користувача лише після переходу за посиланням. Ця вразливість робить інформацію в OpenClaw потенційно незахищеною. Власне, я приділяю дуже велику увагу цьому моменту, обмежуючи використання будь-яких рішень, котрі потенційно можуть бути мішенню для кібератак.
Також, я звернув увагу на проблеми з безпекою і в Claw Hub – маркетплейсі розширень OpenClaw. Хоча ідея ділитися навичками корисна, сотні розширень містять загрози, наприклад крадуть API-ключі. Це – ще один приклад, чому я виступаю за створення власного рішення, де контроль над безпекою даних повністю в руках.
Складність та непрозорість коду
Я відразу зрозумів, що OpenClaw – це великий проєкт, над яким працює велика команда. Для більшості користувачів це означає сліпе використання, без глибокого розуміння його внутрішньої роботи. Користувачі покладаються на систему без повного контролю над тим, як вона обробляє дані або які дії виконує. Тому я вирішив створити власний асистент, щоб знати кожну деталь, що дасть змогу контролювати все.
“Зроби сам”: Чотири ключових компоненти для створення власного ШІ-асистента
Основою для мого “другого мозку” стали чотири ключові компоненти, які я визначив після ретельного аналізу OpenClaw:
1. Система пам’яті: “Душа” вашого ШІ
У OpenClaw система пам’яті реалізована за допомогою файлів у форматі Markdown: soul.md, memory.mmd та agents.mmd. Це дозволяє зберігати інформацію про користувача, його спогади та задавати правила для ШІ. Для пошуку використовується SQLite з реалізацією RAG (Retrieval-Augmented Generation).
Мій досвід: Першим кроком було з’ясувати структуру OpenClaw. Для цього я клонував репозиторій та використав кодувальний асистент на базі Claude Code. Я попросив його проаналізувати систему пам’яті для мене. Потім я визначив, як її можна адаптувати для моїх потреб. В результаті отримав власний варіант, який більш ефективно працює з моїми даними та відповідає моїм вимогам.
2. “Серцебиття” (Heartbeat): Проактивність та корисність
“Серцебиття” OpenClaw дозволяє агенту діяти проактивно, без безпосередніх команд користувача. ШІ періодично перевіряє, чи є завдання, які він може виконати.
Мій досвід: Я використовував Claude Agent SDK, щоб реалізувати заплановану задачу, яка запускається кожні 30 хвилин. Агенту надається доступ до моєї пам’яті та даних: останніх листів, календаря, завдань у Notion. На основі цього він визначає, що вимагає уваги. Зараз я працюю над тим, щоб агент міг самостійно створювати чернетки листів або генерувати дописи.
3. Адаптери каналів: Гнучкість спілкування
OpenClaw пропонує адаптери для різних каналів зв’язку, таких як WhatsApp, Telegram, Slack та Discord.
Мій досвід: З огляду на свій робочий процес, я зосередився на одному каналі – Slack. Це повністю задовольняє мої потреби та дозволяє ефективно взаємодіяти з “другим мозком”.
4. Реєстр навичок (Skills Registry): Розширення функціональності
OpenClaw дозволяє користувачам додавати нові функції, створюючи один файл з інструкціями.
Мій досвід: Завдяки використанню Claude Code та Claude Agent SDK, я теж можу використовувати навички. Мій помічник може генерувати графіки, створювати контент. До того ж, я розробив навичку, яка допомагає мені створювати нові навички. Я віддаю перевагу контролювати всі додатки та з великою обережністю ставлюся до завантаження чогось з відкритих джерел, ризикуючи безпекою даних.
Як створити власний “другий мозок”
Створення свого ШІ-асистента, на основі досвіду, не таке складне, як може здатися:
- Клонуйте репозиторій OpenClaw (якщо потрібно) – він ліцензований за MIT.
- Залучіть кодувального асистента (Claude Code, GitHub Copilot тощо). Навчіть його на коді OpenClaw. Попросіть створити систему пам’яті на основі досвіду.
- Повторіть для кожного компонента: пам’ять, серцебиття, адаптери, навички.
Висновок: Ваш шлях до персонального ШІ
OpenClaw – це чудовий крок уперед, але з потенційними ризиками. На основі власного досвіду, я рекомендую будувати щось своє, беручи найкращі ідеї та додаючи власну безпеку, надійність та адаптацію.
Радитиму вам експериментувати та не боятися вдосконалювати.
